Крайова
Булава УПН

Як новацькі виховники гостювали у харцерів м. Лодзь

2013-10-02
Автор: Андрій Пивоварчук

Літо пролетіло, табори закінчились, і, здавалось би, настав час звітів, паперової роботи, планування і сходин на домівках – час затишшя і перепочинку. Але ж ні, проводу новацьких крайових таборів не сидиться вдома J На запрошення Лодзької округи Союзу польського харцерства (Chorągiew Łódzka ZHP) міні-делегація новацьких виховників у складі крайової булавної УПН ст. пл. Олі Фегецин, ПС, референта УПН Львівської округи ст. пл. Володимира Процюка та таборового лікаря пані Олі Фегецин вибралась на свято округи (Święto Chorągwi), яке відбувалось 13-15 вересня безпосередньо в м. Лодзь.

            На щастя, нічний переїзд і кордом проминули легко, і ми вже о 5 годині ранку прибули до м. Лодзь. До початку суботньої програми ще залишалось трохи часу і ми мали можливість підготуватись, адже були не просто гостями і пасивними  споглядачами, а учасниками. В першій половині дня ми брали участь в тереновій грі для старших харцерів (13-16 років). Наша точка була присвячена Пласту і мала кілька завдань: перше полягало в тому, щоб харцери довідались більше про нашу організацію, і для того ми підготували їм складанки англійською мовою із основною інформацією про Пласт: ідейні основи, символи, 14 точок, головні обов'язки тощо. Як виявилось, хоча ми є найближчими сусідами, польські скаути дуже мало про нас знають. Друге завдання було спрямоване на те, щоб показати полякам, що вони можуть порозумітися з нами і без знання української мови: учасники змагу задавали нам питання про наші улади, однострої, кількість осередків польською, ми відповідали їм українською. Тож, харцери виявили, що їм зовсім не важко нас розуміти, і тому можна проводити якісь спільні акції без мовних проблем J

             У перервах між прибуттям команд на нашу точку ми мали змогу оглянути харцерське містечко, яке розташувалось у величезному міському парку. Найцікавішим був показовий табір з усіма традиційними елементами: брамою, наметами з ліжками, зробленими за допомогою колод і в'язань, штабом, місцем від вогники тощо. Цікавим виявилось те, що харцери не таборують так, як ми – не сплять в маленьких наметах на каріматах, їсти самі на вогнищі не готують, у річці не миються. Наші табори для них є чимось дуже екзотичним і дійсно екстремальним, але тим дуже привабливим та незвіданим :)))

            Друга половина суботнього дня була нам, новацьким виховникам, вже набагато ближчою по духу, бо провели ми її з зухами (діти 6-9 років). Тут вже все було знайомим, бо діти, як діти, тобто, як наші: збиточні, галасливі, кумедні… Дітиська мали теренову гру по вмілості слідами мультиплікаційних героїв, які колись «народились» на кіностудії в Лодзі. Усі точки знаходились біля пам'ятників цим симпатичним істотам, які заховались у різних куточках міста.

            Перший день у колі побратимів-харцерів пролетів швидко, та ще й й  дався в знаки нічний переїзд, тож, зухи завершували свою теренівку вже без нас. Але було дуже приємно познайомитись із їхніми виховниками, поспілкуватися та обмінятись досвідом, пограти в ігри з дітьми і навчитись нових пісеньок.

            Другий день був для нас дуже серйозним. Наша делегація була учасником фестин, що називались «Кузня успіху» (Kuźnia sukcesu). Поряд з пластунами участь у цьому заході брали різні міські організації: спортивні, дитячі, танцювальні, громадські, освітні, навіть банки і пожежники. За півтори години нашу точку відвідало 65 харцерів. І цього разу ми розповідали про Пласт, вчили української мови, з нами зі Львова приїхали чудові фотографії з новацької фотовиставки на станиці. Тож, харцери та гості свята могли побачити, як виглядають наші новаки, виховники, акції й табори.

Завершувалось усе свято округи збіркою-закриттям, на якій було 1200 осіб. Приємно було бути учасником такого масштабного заходу, набратися нового досвіду й закріпити дружні стосунки з харцерами. Свято округи було дуже гарно організовано, команда працювала злагоджено й оперативно, ще й  мала велику підтримку з міста. До речі, у всі три дні святкувань проїзд у громадському транспорті в одностроях був безкоштовним. От нам би так…

Велике ДЯКУЮ Бартеку Щепаняку, відповідальному за міжнародні зв'язки Chorągwi Łódzkiej ZHP, за запрошення та теплий прийом, його дружині Асі за гостинність та кулінарну підтримку української делегації, а також Анці Топольській за дбайливу опіку впродовж усього свята)))

Насичені та цікаві дні в Лодзі проминули майже непомітно, але незабутньо. І нам залишились на згадку не лише фотографії, а й нові знайомства, враження та незамінний досвід. 

ст. пл. Оля Фегецин, ПС